ПРЕМ’ЄРА! МАЗЕПА

Мистецький проект «Мазепа-Гетьман України»

на сцені Харківського Національного академічного театру

опери та балету ім. М. Лисенка.

1 та 2   липня (в рамках фестивалю Summerfest) в нашому театрі заплановано прем’єру опери П. Чайковського «Мазепа».  22 липня  2017 р.  у форматі openairїї зіграють в  райцентрі Коломак Харківської області після урочистого відкриття памятника Мазепі – державному діячеві, чия постать сприймається    символом боротьби за українську незалежність. Сьогодні цей герой   входить в   знаковий пантеон вождів  українського козацтва, а Коломак є саме тим містом, де Мазепу було обрано гетьманом  330 років тому.  

             Більшість сучасних фахівців вважають Мазепу одним з найвидатніших діячів нашої історії, символом української державності. Досвідчений державний діяч,  Іван Мазепа за  складних історичних умов зумів високо підняти авторитет гетьманської влади, чим різко відрізнявся від своїх попередників на цій посаді. Понад 20 років він успішно керував гетьманською Україною, сприяв її усебічному розвитку, підвищенню міжнародного авторитету, розвитку культури та освіти.

           Звичайно, така позиція  не завжди підтримувалася суспільною думкою та, особливо,  істориками радянського часу. Це стосується й музично-театральної «мазепіани», до которої залучилися композитори, письменники, поети та кінорежисери зі світовим ім’ям протягом кількох століть. Опера П. Чайковського «Мазепа» - чи не найпопулярніша серед цих творів. Вистава посідала значне місце в репертуарній афіші харківського театру ще за часи життя П. Чайковського. До речі, композитор завжди пишався українським походженням своїх прабатьків за прізвищем Чайка), любив Україну та написав тут багато сторінок своїх неперевершених творів.

             Серед постановок «Мазепи» ХХ ст. у Харкові можна виокремити  виставу  1923 р. (до 30-х роковин смерті  П. Чайковського) та останню за часом прем’єру опери  22 вересня  1949 р.   успішно показану на гастролях нашого театру у Києві (1955). Природно, що  трактування опери до часів набуття Україною незалежності було пов’язано із усталеним для радянської ідеології розумінням Мазепи як зрадника російської імперської політики та царя Петра І. Про виправлення цієї несправедливої характеристики подбали постановники нової редакції «Мазепи» 2017 р.  у Харківському Національному академічному театрі опери та балету ім. М. Лисенка головний диригент В. Гаркуша, головний режисер А. Калоян, головний художник Н.Швець, головний хормейстер О. Чернікін. Вони доречно згадали про досвід попередників – патріотів України.  

            Адже ще у 1933 р.,  враховуючи соціально-політичні процеси в УРСР 30-х років ХХ століття і необхідність популяризації музики П.І. Чайковського у світі, діаспорні автори – відомий історик, культурно-політичний діяч Лонгін Цегельський і випускник московської консерваторії, пізніше балетмейстер - постановник у США і Канаді Дмитро Чутро – підготували нове лібрето до опери «Мазепа» з урахуванням інших уявлень про Мазепу як історичну постать в історії  України.

   Зіставлення партитури П. Чайковського з тією, що зберігається   у виданнях 1933 року (Філадельфія) і 1959 року (Торонто), засвідчує, що адаптатори вдалися до купюр у партитурі композитора, нічого не змінюючи в полотні музики, яку відібрали до своєї постановки, а слова російськомовного лібрето переклали або переспівали, зробивши такі лексичні корективи, що семантично відповідають фабульно-сюжетним мотивам опери під назвою „Гетьман України Іван Мазепа”.   

Авторка дисертацїї «Художня та літературно-музична інтерпретації образу І. Мазепи (епопея Б.Лепкого „Мазепа” та опера П.Чайковського „Мазепа”) Н.Лупак обстоює висновок, що інтерпретований, переосмислений образ українського гетьмана в низці історичних, літературно-критичних, антологічно укладених праць чи художньо-есеїстичних досліджень легко абсорбується музичністю своєрідної адаптації опери „Гетьман України Іван Мазепа” під музику  П.Чайковського.

          Ознайомившись із цим лібрето та українським перекладом тексту лібрето В.Буреніна – П. Чайковського, постановники харківської вистави  створили власну редакцію тексту та відповідно внесли зміни у музичну драматургію опери. Цей варіант не уславлює російське військо та не кидає тінь зрадництва на гетьмана Мазепу, зберігаючи основну лінию опери – драматичну історію кохання Мазепи та Мотрі (Марії). Таким чином, це обіцяє бути не лише чергова оперна прем’єра, а масштабний та захоплюючий   мистецький проект «Мазепа-Гетьман України».

        Відповідно у сценографічному вирішенні вистави   задумано образну трансформацію сценічного устаткування та оформлення, що   відповідає патріотичному та масштабному задуму. Оформлення  символізує розбудову української державності завдяки будівельним лісам та конструкції, що  увінчує у фіналі   купол духовного та державного перетворення.

        У сценографії вистави також багато образотворчих моментів, що стилізують зразки козацького мистецтва. Ескізи костюмів основних героїв та артистів хору, мімансу, а також балету   вимагають історично вірогідного оздоблення та якісних матеріалів для їх переконливого стильового рішення.

Вочевидь, що за сучасних історичних умов, тобто під  час національного політичного та художнього ренесансу,  постановка твору             П. Чайковського у новому варіанті відкриє по-новому образ  Іван Мазепи для сучасників,   зробить його   не  екзотичною дійовою особою (що особливо поціновується в Європі, на жаль, без прив’язки до його українського походження). У супроводі масштабної та хвилюючої музики                                   П. Чайковського цей герой в харківській постановці продемонструє особливе буття українського духу, долю українського народу в плині історії, право на існування та розвиток українства у європейському та світовому просторі.